ЗА ЩО ТИ ЛЮБИШ ЇЇ

kruty

За що ти любиш її, скажи?
За рвані рани її душі?
За шепіт лагідний уночі?
Чи мо за сірі ривкі дощі?

Чому ти поруч, на що ти ждеш?
Чому у вирі її пожеж
її не зрадиш, не відійдеш?
Ти не такий, як вони. Авжеж.

Ти не такий, як оті мужі,
які вплітаються, мов вужі,
нахабно топчуться по межі,
а за спиною гострять ножі.

Ти не такий, як ота орда,
що наче хмара їх кабала,
роздягне душу всю до гола
і кине в воду, де мілина.

Вони зв’язали їй ланцюги,
коханці, друзі і вороги
пошматували їй береги.
Бо не було там таких, як ти.

Ти забери її з барикад
в маленький тихий вишневий сад,
щоб вже без пострілів і гармат,
не чути болю, не знати зрад.

Держи за руку її, тримай.
До щему палко її кохай.
Вона з тобою піде за край.
Ти їй на зцілення. Так і знай.


Опубліковано

у

від

Теги: