|

НЕ ВАРТО ЗГАДУВАТИ МАЙДАН

МАЙДАН

Ці декілька днів усі активно згадують Майдан. В свою чергу, вважаю, що ці «згадки» не мають ніякого сенсу.

Майдан треба пам‘ятати. Як шрам на руці – він постійно має бути перед очима. Коли даєш черговий хабар, щоб спростити собі життя. Коли прокидаєшся і знову звучиш Росією, бо тобі так зручно, та й взагалі – языковой вопрос не на часі, в країні є важливіші проблеми. Але чомусь ніхто не зауважує, що більшість тих важливіших проблем мають російське походження. Майдан треба пам‘ятати, коли приходиш на роботу попити кави, а працює нехай хтось інший. Коли не хочеш іти на вибори – а нащо? Є цікавіші справи. Або навпаки, коли дуже хочеш віддати свій голос на користь контрреволюції. Варто було б згадати, як появу леді Ю на сцені Майдану освистали і заплювали, не давши їй виголосити її лицемірну промову. Її освистали і вигнали з Майдану. А сьогодні тисячами біжать до неї в обійми, зазирають їй в рота – що вона нам ще збреше? І люди ті самі, і Юля та сама – просто минуло 5 років.

Цікаво, скільки зі «згадуючих» Майдан, сходило на фільм «Крути 1918»? Українське кіно, я вважаю, одним із значущих перемог і досягнень саме Революції гідності. Так от, цей фільм було створено якраз для того, щоб пам‘ятали. Він про тих самих хлопців, яким просто не пощастило взимку 1918…або 2014, 2015. Цей фільм вивертає душу і ставить тобі тільки одне запитання /щоб знати яке, треба піти на фільм/ так от цей фільм, вартість квитків на який стартує від 50 грн у найбільших кіномережах, зібрав наразі лише 3,6 млн грн (при вкладених 56 млн).

Це тільки свідчить про те, що українці не хочуть пам’ятати. Українці хочуть просто «поржать», що яскраво демонструють касові збори «Скаженого весілля» – 59 млн грн; і «я ти він вона» – 71 млн грн.
Картина маслом – подайте нам безтурботне і веселе життя. Але ж ніхто не згадує, що за безтурботне і веселе життя в цьому світі треба заплатити. Так буває, що кров’ю.

Давайте пам‘ятати, що Майдан – це кожен з нас. Не пусті теревені, а наші реальні справи мають бути свідченням поваги і шани всім тим, хто віддав свої життя за Україну, яку сьогодні творимо ми.

Ну і звісно, сходіть на Крути 1918.
Тому що «Народ, який не знає своєї історії, приречений на її повторення».