Я без тями у Вас закохана.
Я по лезу іду ножа.
Немов птаха вночі сполохана
затремтіла моя душа.
Ваші очі споїли чарами –
я замріяна і чудна
сяю сонцем для Вас між хмарами,
сяю з ранку і до темна.
Вам назустріч нічними росами,
мов метелики на вогонь,
поспішаю ногами босими,
щоб відчути тепло долонь…
Я шалено у Вас закохана,
насрізь Ваша – усім чужа.
Немов птаха вночі сполохана
моя ніжна тремтить душа.