|

Три нагороди під ялинкою або підсумки 2016 року

Дмитрук в 2016

Ніколи не надавала значення високосному року. Тому, поки всі навколо здіймали паніку напередодні Нового 2016, я тільки усміхалася з їхніх стереотипів та забобонів. Виявилось, дарма.Рік видався дійсно важким. Немає серед моїх близьких тих, кого він не вдарив, до того ж боляче і у саме серце. Нестабільність у світі, постійні тривожні новини також зробили свою справу і додали смутку. Тому сьогодні з полегшенням видихаю і радію, що цей високосний добігає свого кінця. Новий рік обов’язково принесе багато нового і, дуже вірю, що доброго і хорошого – яким, власне, і має бути півник.

Проте зараз хочу подякувати цьому року за всі ті випробування, якими він мене гартував і зробив ще сильнішою; за весь біль, який навчив ще більше цінувати мир, добро, любов і вірність; за друзів, які пішли від мене і тих, що залишились попри все; я дякую цьому року за нових світлих людей, яких він привів у моє життя, і за всіх, кого він із нього вивів; вдячна Ігорю Захаренко за спонтанні подорожі в Албанію та Йорданію разом з “Феєрією Мандрів”, які відкрили мені нові прекрасні грані цього світу; я дякую цьому року за все те добре і щире, що він дав можливість мені зробити.

В 2016 році я провела понад 50 зустрічей з учнями та студентами в різних містах України, де ми говорили про актуальне, болюче і таке важливе сьогодні. Спілкування з незаангажованою молоддю надихає і дає віру, що у нас все буде добре і навіть краще. Дякую всім, хто запрошував у свої школи, ліцеї, ВУЗи за вашу ініціативність та небайдужість.

Дякую Надії Старцевій за щасливу можливість виступати разом з Жіночим концертним батальйоном для наших військових.

В цьому році ми з акторами Театру на Подолі (Валентином Бойко та Геннадієм Шевчуком) 7 разів виходили на сцену з моєю поетичною романтичною історією “Розв’яжи за спиною крила”! І це, здебільшого, було організовано власними силами, що є дуже не просто за сьогоднішньої ситуації в країні. Але нам вдалося і це дуже велике щастя. Дякую команді і всім, хто нас підтримував.

Та найбільшим сюрпризом у 2016му були нагороди, яких не чекала, але отримала. Весною стала “Киянкою року 2015″ за внесок у розвиток культури столиці, восени отримала Всеукраїнську премію “Жінка третього тисячоліття” в номінації “Перспектива”, а також Премію Кабінету міністрів України за особливі досягнення молоді в розбудові України. Це мої перші такі серйозні здобутки і я шалено вдячна всім, хто обрав мене достойною цих нагород. Правду кажучи, я ніколи не вірила, що в нашій країні можна отримати звання чи будь-яку нагороду без впливової протекції або певного фінансового вливання. Та в цьому році я тричі переконалась у зворотному, тому на кожній зустрічі з молоддю повторюю, що в нашій країні можливо все, треба лише вірити в себе і робити свою справу щиро і якнайкраще. Дякую, Леся Макаренко, за те що вірила у мене і допомагала.

Вірю і сподіваюсь, що Новий рік несе нам стрімкі зміни на краще, нові можливості, захоплення, злети; нові звершення та перемоги. Готую для вас багато нового у 2017 році!

Ваша Настя.