|

ВІДДАЮ ТОБІ ПЕКЛО СВОЄ, БЕРИ

viddayu-tobi-peklo

Віддаю тобі пекло своє – бери.
Ти так довго йшов на мої вогні.
Ти так палко жадав – забирай, гори.
Нехай будуть тобі всі вітри мої.

Нехай буде тобі вся моя земля:
її скошений ліс і сухі поля,
її ріки брудні і густе гілля –
увесь клятий свій біль залишаю я.

Натще серце розпий мою темну кров,
що лилася тоді, тепер ллється знов.
Від посріблених зрад і підступних змов
може вдасться тобі віднайти покров.

А я піду на дно, де жива вода.
А я скину броню, мов шкіру змія.
На холодну траву випаде роса.
Там де рани гули – розцвіте весна.